Грижі шлунку

Пахова грижа

Пахова грижа — це випинання внутрішніх органів назовні у вигляді овального утворення, що виникає через наявність дефекту в черевній стінці.

При збільшенні тиску в черевній порожнині відбувається розширення пахового каналу і внутрішні органи (петлі кишківника) та жирова тканина випинаються назовні. При цьому спостерігається овальне пухлиноподібне утворення. Цей процес може не супроводжуватися ніякими неприємними відчуттями або спричиняє дискомфорт в області паху чи навіть сильний біль.

Пахова грижа не вважається небезпечною для життя. Однак вона сама нікуди не зникне та може призвести до вкрай тяжких ускладнень. Звернення до лікаря та хірургічне втручання не треба відкладати, якщо грижа почала збільшуватися або боліти, адже внутрішні органи дуже часто можуть бути защемлені у вузьких грижових отворах, при цьому порушується кровопостачання органу, що вимагає невідкладного втручання по життєвим показам. І не потрібно боятися операції, адже герніопластика — це звичайна хірургічна процедура.

Симптоми пахової грижі:

  • випинання в паховій області (може бути двостороннім), яке стає більш помітним, коли людина знаходиться у вертикальному положенні;
  • під час кашлю або напруженні м’язів передньої черевної стінки випинання може збільшуватися.
  • почуття печіння або ниючий біль в ділянці грижі;
  • відчуття дискомфорту або посилення болю в паховій ділянці під час наклону тулуба вперед, кашлі, підйомі важких предметів;
  • у чоловіків – біль і набряк навколо яєчок, якщо петлі кишечника опускаються в калитку.

 Як вже було зазначено вище, коли грижа самостійно не може вправитися в черевну порожнину, її вміст може защемлюватися в черевній стінці, через що припиняється нормальний приплив крові до тканин, що защемилися. Защемлена грижа все дуже небезпечна для життя, якщо вчасно не звернутися до лікаря.

Симптомами ущемленої грижі є:

  • нудота і блювання;
  • лихоманка;
  • раптовий біль у животі, який швидко посилюється;
  • зміна кольору шкіри над випинанням на червоний, фіолетовий або майже чорний;
  • відсутність перистальтики кишечника, невідходження газів, запори.

У свою чергу ущемлення грижі може призвести до такого небезпечного для життя ускладнення як кишкова непрохідність.

Коли звернутися до лікаря?

Необхідно звернутися за консультацією до лікаря, якщо у вас є помітне або тим паче болюче випинання у паху. Випинання, ймовірно, буде більш помітним, коли ви стоїте, і зазвичай ви відчуваєте його, якщо покладете руку прямо на уражену область. Негайно зверніться за допомогою фахівців, якщо шкіра над випинанням грижі стала червоною, фіолетовою або темною чи якщо ви помітили будь-які інші ймовірні прояви защемленої грижі.

Причини та фактори ризику появи пахової грижі

Виникнення деяких пахових гриж не має видимої причини. Але зазвичай вони можуть виникнути внаслідок:

  1. Підвищеного тиску всередині живота.
  2. Попередньо слабкого місця в черевній стінці.
  3. Сильного напруження під час дефекації або сечовипускання.
  4. Підвищених фізичних навантажень.
  5. Вагітності.
  6. Хронічного кашлю або чхання.

У багатьох людей слабкість черевної стінки, що може призвести до утворення пахової грижі, виникає при народженні, коли очеревина не закривається належним чином. Інші (набуті) пахові грижі розвиваються, коли м’язи передньої черевної стінки слабшають з віком, при напружені при фізичних навантаженнях або постійному кашлі, що супроводжує хронічні захворювання легень.

Також слабкі місця передньої черевної стінки можуть виникати після отриманої травми або операції на органах черевної порожнини.

 До факторів ризику появи пахової грижі належать:

  • чоловіча стать. У чоловіків у 8 разів частіше діагностується пахова грижа, ніж у жінок.
  • вік. З віком м’язи стають слабше;
  • білий колір шкіри;
  • спадковість. Ризик підвищується, якщо у вас є близький родич, який має це захворювання;
  • хронічний кашель, наприклад, від куріння;
  • хронічний запор. Він викликає сильне напруження м’язів під час дефекації;
  • вагітність. Вона може послабити м’язи живота і викликати підвищення тиску всередині живота;
  • передчасні пологи чи низька вага при народженні дитини;
  • пахова грижа або герніопластика в анамнезі. Навіть якщо ваша попередня грижа мала місце в дитинстві, залишається ризик рецидиву.

Ускладнення пахової грижі

При наявності пахової грижі можуть виникати такі ускладнення:

НазваПричинаПроцесСимптоми
Орхоепідидиміт – запалення яєчка і його придатка у чоловіківТиск на навколишні тканиниБільшість пахових гриж з часом збільшуються, якщо їх не лікувати хірургічним шляхом. У чоловіків великі грижі можуть поширюватися в мошонку.Біль і набряк навколо яєчок, підвищення місцевої та загальної температури тіла.
Защемлення грижіНеможливість грижі самостійно вправитися в черевну порожнинуЧерез защемлення грижі припиняється приплив крові до частини вашого кишечника. Це може призвести до загибелі (некрозу) ураженої тканини кишечника. Защемлена грижа небезпечна для життя і вимагає негайного оперативного втручання.Нудота і блювання, лихоманка, раптовий біль у животі, який швидко посилюється, зміна кольору шкіри над випинанням.
Кишкова непрохідністьЗащемлення грижі Неможливість просування кишкового вмісту по кишці через перепону у вигляді защемлення стінок кишки в паховому кільці.Нудота і блювання, відсутність перистальтики кишечника, невідходження газів, запори.
Перитоніт, сепсисГангрена кишкиПриєднання інфекції при защемленні грижі.Вкрай важкий стан, підвищення температури тіла, різкий біль в животі, гнійне запалення органів черевної порожнини.

Профілактика гриж

Вплинути на спадковість, що підвищує ризик виникнення пахової грижі, не можна. Однак є можливість зменшити навантаження на черевні м’язи та тканини. Наприклад:

  1. Мати нормальну вагу. Порадьтеся з лікарем про дієту та фізичні навантаження, що підходять саме вам.
  2. Збільште в раціоні харчування вміст продуктів з клітковиною. Фрукти, овочі та цільнозернові крупи допомагають запобігти запору та перенапруженню м’язів передньої черевної стінки.
  3. Уникайте підйому занадто важких предметів. Якщо вам потрібно підняти щось важке, завжди згинайте коліна, а не схиляйтесь на рівних ногах.
  4. Перестаньте палити. Куріння крім інших ризиків і проблем зі здоров’ям часто викликає хронічний кашель, який може призвести до виникнення або збільшити в розмірах пахову грижу.

Діагностика пахової грижі

Діагностика гриж включає первинний збір анамнезу, фізикальне обстеження, різні лабораторні дослідження. Додатково хірург може призначити інструментальну діагностику:

  1. Фізикальне обстеження. Служить для виявлення захворювання, розмірів грижі, стану шкірних покривів над випячуванням. Фізикальне обстеження грижі включає огляд пахової ділянки, пальпацію, визначення розмірів і стану зовнішнього пахвинного кільця. Також перевіряються додаткові симптоми, що підтверджують діагноз (наприклад, симптом кашльового поштовху).
  2. Лабораторна діагностика. Допомагає визначити загальний стан організму пацієнта, можливі супутні захворювання, що впливають на можливість операції. Зазвичай беруть ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові + глюкоза крові, коагулограму ті ін.
  3. УЗД черевної стінки. Дозволяє зрозуміти, чим викликані проблеми у животі, виявити локалізацію пошкодження та іншу важливу при виборі лікування інформацію. УЗД не викликає болю та дискомфорту. Діагностика зводиться до того, що фахівець водить датчиком УЗД-апарату по брюшній стінці, фіксуючи наявність патологій.
  4. Інші тести візуалізації. До додаткових досліджень при паховій грижі відносять УЗД органів малого тазу, рентгенконтрастну герніографію, іригоскопію, КТ та МРТ. Води можуть дати додаткову інформацію про перебіг захворювання, вміст грижового мішка, важкість патологічного процесу, наявність супутніх захворювань.

Також перед оперативним втручанням обов’язковим є виконання флюорографії та електрокардіограми. Ваш лікар може призначити консультації суміжних спеціалістів (терапевт, кардіолог, гінеколог, уролог), якщо в цьому є потреба.

Лікування пахової грижі

Мета лікування — позбутися грижового випинання. Для цього виконується пластика грижових воріт після вправляння внутрішніх органів в черевну порожнину. На даний момент частіше використовуються лапароскопічні методи хірургічного втручання при грижах живота. Адже вони мають ряд переваг:

  • це малотравматичні операції;
  • невеликий термін відновлення після оперативних втручань (2-3 дні);
  • гарний косметичний ефект (маленькі майже непомітні рубці);
  • мінімальна крововтрата під час операції.

Під час оперативного втручання виконуються невеликі розрізи (3-4) в черевній стінці, куди вводяться лапароскоп і медичні інструменти. За допомогою лапароскопа хірург слідкує за ходом операції на моніторі.

Найбільш поширеними лапароскопічними методами лікування пахової грижі є трансабдомінальна передбрюшинна (ТАПБ) герніопластика і повна екстраперитонеальна (Totally extraperitoneal чи ТЕР) герніопластика.

TEP — інноваційна методика лікування гриж, що дозволяє без втручання в черевну порожнину робити пластику грижового дефекту та встановити спеціальний синтетичний імплантант прямо в товщі передньої стінки черева, саме в ділянці захворювання. Суть методу полягає в тому, що через невеликі проколи у шкірі, в слоях передньої черевної стінки формується необхідний оперативний простір, в якому за допомогою спеціальних інструментів проводять всі етапи операції, включаючи встановлення синтетичного імплантанта, що служить для посилення черевної стінки та уникнення повторних захворювань.

При трансабдомінальній передбрюшинній герніопластиці (ТАПБ) хірург входить в черевну порожнину і поміщає сітку через розріз очеревини над можливим місцем грижі.

Пам’ятайте, що пахова грижа є повністю виліковним захворюванням. Успіх вашого лікування залежить від того, наскільки вчасно ви звернетеся за медичною допомогою та чи будете дотримуватися рекомендацій лікаря. Своєчасне звернення до фахівців є запорукою успішного лікування.

Післяопераційна грижа

Післяопераційна грижа (вентральна) — це випинання внутрішніх органів назовні у вигляді овального утворення в ділянці післяопераційного рубця, що виникає через наявність дефекту в м’язах черевної стінки. Органами, що можуть випинатися в грижовий мішок, найчастіше стає товста та тонка кишки разом з очеревиною.

Медична статистика показує, що післяопераційна грижа може виникати у 15-17% людей, що перенесли оперативне втручання. Вона може утворюватися у різний час після перенесеної операції — від декількох тижнів до року. За частотою діагностування післяопераційна грижа сьогодні посідає друге місце після пахової.

Симптоми післяопераційної грижі

При вентральних грижах основною скаргою виступає наявність вип’ячування у ділянці післяопераційного рубця. Воно може з’явитися або безпосередньо на місці операційного розрізу, або на деякій відстані від нього. Зазвичай вип’ячування безболісне, легко вправляється в черевну порожнину, особливо в положенні лежачи, не приносить дискомфорту. Більш помітною грижа стає в положенні стоячи, при кашлі, різких нахилах або підніманні важких предметів.

З часом можуть з’явитися дискомфорт чи біль в животі, погіршення апетиту, здуття живота, нудота. Блювання, сильний біль, неможливість вправити грижу в черевну порожнину можуть свідчити про розвиток ускладнення — защемлення грижі. Воно є небезпечним для життя та потребує термінового хірургічного втручання.

Коли треба звернутися до лікаря?

Зверніться за консультацією до фахівця, якщо у вас такі симптоми:

  • наявність овального утворення на животі на місці післяопераційного рубця або поруч з ним;
  • поява таких розладів шлунково-кишкового тракту як здуття живота, діарея, запори, відрижка, нудота, блювання;
  • посилення болю в ділянці грижі при фізичному навантаженні, кашлі, прийомі їжі.

Якщо біль посилився, виникло блювання, змінився колір шкіри над випинанням на багряний, червоний, чорний, грижа не вправляється в черевну порожнину, то терміново зверніться за медичною допомогою, адже ущемлення грижі є важким ускладненням, що несе загрозу вашому здоров’ю та життю.

Причини та фактори ризику появи післяопераційної грижі

Вентральні грижі виникають після відкритих операцій на органах черевної порожнини. Причини виникнення можуть бути пов’язані або безпосередньо з хірургічним втручанням, або з порушенням режиму після операції.

Причини, пов’язані з оперативним втручанням:

  • неякісний шовний матеріал;
  • надмірне стягнення тканин;
  • розходження швів;
  • гематоми, нагноєння післяопераційної рани;
  • локальний параліч м’язів при травмуванні нервових гілок.

Також грижі виникають при порушенні пацієнтом режиму після операції, а саме:

  • недотримання рекомендованої дієти;
  • підвищені фізичні навантаження протягом відновлювального періоду;
  • відмова від носіння бандажа.

 Фактори ризику, що можуть сприяти виникненню вентральної грижі:

  • хронічні запори;
  • виникнення пневмонії в післяопераційному періоді;
  • хронічний кашель (наприклад, у людей, що палять);
  • вагітність, пологи;
  • надмірна вага тіла;
  • цукровий діабет;
  • хронічні захворювання сполучної тканини.

Ускладнення післяопераційних гриж

При наявності післяопераційної грижі можуть виникати такі ускладнення:

НазваПричинаПроцесСимптоми
Защемлення грижі Неможливість грижі самостійно вправитися в черевну порожнинуЧерез защемлення грижі припиняється приплив крові до частини кишечника. Це може призвести до загибелі (некрозу) його тканин. Защемлена грижа небезпечна для життя та потребує негайного оперативного втручання.Нудота та блювання, лихоманка, раптовий біль у животі, який швидко посилюється, зміна кольору шкіри над грижею.
Кишкова непрохідністьЗащемлення грижі Неможливість просування кишкового вмісту по кишці через перепону у вигляді защемлення стінок кишки.Нудота та блювання, відсутність перистальтики кишечника, невідходження газів, запори.
Перитоніт, сепсисГангрена кишкиПриєднання інфекції.Вкрай важкий стан, який супроводжує підвищення температури тіла, різкий біль в животі, гнійне запалення органів черевної порожнини.

Профілактика післяопераційної грижі

Для попередження виникнення проблеми потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

  • виконувати всі рекомендації лікаря в післяопераційному періоді;
  • дотримуватися дієти, яка виключає спастичні скорочення кишечника;
  • носити бандаж після операцій;
  • виключити надмірні фізичні навантаження;
  • нормалізувати масу тіла.

Профілактика післяопераційної грижі дає хороші результати. Також пам’ятайте, чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим менший об’єм оперативного втручання може знадобитися. Нехтування власним здоров’ям призводить до тяжких ускладнень, що впливають на якість вашого життя.

Діагностика вентральної грижі

Обов’язкова діагностика в такому разі може обмежитися опитуванням та оглядом пацієнта. Додатково хірург може призначити лабораторні дослідження та/чи інструментальну діагностику.

Основні діагностичні процедури при підозрі на післяопераційну грижу:

  1. Фізикальне обстеження, яке дозволяє виявити випинання, оцінити розміри, стан шкірних покривів, тощо. Лікар проводить огляд ділянки грижового вип’ячування, пальпацію, визначає розміри вентральної грижі. Також перевіряються додаткові симптоми, що будуть підтверджувати діагноз (наприклад, симптом кашльового поштовху).
  2. Лабораторна діагностика. Вона необхідна для оцінки загального стану організму пацієнта та виявлення можливих супутніх захворювань, що впливають на можливість операції.
  3. УЗД черевної стінки та інші тести візуалізації. Вони допомагають виявити причини болю та дискомфорту, локалізацію пошкодження, наявність ускладнень, тощо. Частіше за все при післяопераційній грижі призначається УЗД черевної стінки, але також виконують й інші тести, наприклад, ультразвукове дослідження очеревини, МРТ та КТ, рентгенконтрастну герніографію, іригоскопію.

Також перед оперативним втручанням обов’язковим є проведення флюорографії та електрокардіографії. Ще лікар може призначити консультації суміжних спеціалістів (терапевт, кардіолог), якщо в цьому є потреба.

Лікування післяопераційної грижі

Мета лікування — позбутися грижового випинання. Для цього виконується пластика грижових воріт після вправляння внутрішніх органів в черевну порожнину. Сьогодні частіше за все використовуються лапароскопічні методи хірургічного втручання при грижах живота. Адже вони мають ряд переваг:

  • мінімальній травматизм;
  • швидке відновлення після операції (зазвичай до 2-3 днів);
  • непомітні рубці, тобто добрий косметичний ефект;
  • мінімальні втрати крові.

Під час такого оперативного втручання виконуються невеликі розрізи (3-4) в черевній стінці, куди вводяться лапароскоп і медичні інструменти, а хірург слідкує за ходом операції на моніторі.

Найбільш поширеними лапароскопічними методами лікування вентральної грижі є TAPP (transabdominal preperitoneal patch plasty) — трансабдомінальна передочеревинна герніопластика та ТЕР (Total extraperitoneal patch plasty) — повна екстраперитонеальна герніопластика.

При трансабдомінальній передочеревинній герніопластиці хірург входить в черевну порожнину, щоб розмістити сітку через розріз очеревини над можливим місцем грижі.

TEP сьогодні вважається найсучаснішою методикою лікування гриж живота. Процедура дає можливість без втручання в черевну порожнину виконати пластику грижового дефекту з встановленням синтетичного імпланта прямо в товщі передньої черевної стінки, тобто безпосередньо в ділянці захворювання. Суть повної екстраперитонеальної герніопластики полягає в тому, що через невеликі проколи на шкірі, в шарах передньої черевної стінки створюється оперативний простір, в якому за допомогою спеціальних інструментів виконуються всі етапи операції, включаючи встановлення синтетичного імпланта для посилення черевної стінки та уникнення рецидивів.

Пам’ятайте, що післяопераційна грижа є виліковним захворюванням. Успіх лікування залежить від того, наскільки вчасно ви звернетеся за медичною допомогою та чи будете дотримуватися рекомендацій лікаря. Своєчасне звернення до фахівця є запорукою успішного лікування.

Пупкова грижа

Пупкова грижа — це патологічний стан, при якому грижовий мішок з внутрішніми органами випинається через пупкове кільце. Пупкові грижі доволі поширені та зазвичай не несуть загрози вашому життю. Вони найчастіше діагностуються у дітей, але можуть виникати також у дорослих.

Пупкові грижі у малюків часто закриваються самостійно в перші два роки життя, але деякі можуть зберігатися й надалі. Пупкові грижі, що з’являються у старшому віці, частіше за все потребують хірургічного втручання.

Симптоми пупкової грижі

При невеликій пупковій грижі відмічається м’яке випинання в області пупка, яке легко вправляється в черевну порожнину, особливо в положенні лежачи. Як правило, такі випинання безболісні та не приносять вам жодного дискомфорту.

При збільшенні грижі можуть з’явитися біль та дискомфорт в животі, здуття, погіршення апетиту. А нудота, блювання, різкий біль в ділянці грижі та неможливість вправити її назад – це явні симптоми защемлення, що може призвести до вкрай важких для здоров’я та життя наслідків.

Коли звернутися до лікаря при пупковій грижі?

Якщо ви підозрюєте у себе її наявність, то зверніться до лікаря для обстеження, лікування (після встановлення точного діагнозу) та надання рекомендацій щодо профілактики ускладнень чи рецидивів.

За невідкладною допомогою потрібно звернутися при виникненні наступних симптомів:

  • різкий біль в ділянці грижі;
  • нудота, блювання;
  • набряк, зміна забарвлення шкіри над грижовим випинанням на червоний, багряний, фіолетовий чи чорний колір.

Пам’ятайте, що швидка діагностика та професійне лікування дозволять запобігти ускладненням.

Причини пупкової грижі

Під час внутрішньоутробного розвитку пуповина плоду проходить через маленький отвір в черевних м’язах. Цей отвір в більшості випадків закривається відразу після народження малюка. Якщо м’язи не з’єднуються повністю належним чином, то може з’явитися пупкова грижа як при народженні, так і пізніше впродовж життя.

У дорослих виникненню пупкових гриж сприяє підвищений тиск у животі. Причинами такого підвищення є:

  • зайва вага та ожиріння;
  • багатоплідна вагітність;
  • асцит, тобто рідина в черевній порожнині;
  • попередня операція на органах черевної порожнини.
  • тривалий перитонеальний діаліз при лікуванні ниркової недостатності.

Фактори ризику пупкової грижі

Така патологія найчастіше трапляється у немовлят. У малюків ризики пупкової грижі вище у недоношених дітей та тих, хто при народженні має низьку вагу.

У дорослих виникненню пупкової грижі можуть сприяти:

  • жіноча стать;
  • надмірна вага тіла;
  • багатоплідна вагітність.
  • травми живота;
  • надмірне фізичне навантаження;
  • гра на духових інструментах;
  • хронічні запори;
  • хронічний кашель при курінні.

Ускладнення пупкової грижі

Така грижа може призвести до наступних небезпечних станів:

НазваПричинаПроцесСимптоми
Орхоепідидиміт – запалення яєчка і його придатка у чоловіківТиск на навколишні тканиниБільшість пахових гриж з часом збільшуються, якщо їх не лікувати хірургічним шляхом. У чоловіків великі грижі можуть поширюватися в мошонку.Біль і набряк навколо яєчок, підвищення місцевої та загальної температури тіла.
Защемлення грижіНеможливість грижі самостійно вправитися в черевну порожнинуЧерез защемлення грижі припиняється приплив крові до частини вашого кишечника. Це може призвести до загибелі (некрозу) ураженої тканини кишечника. Защемлена грижа небезпечна для життя і вимагає негайного оперативного втручання.Нудота і блювання, лихоманка, раптовий біль у животі, який швидко посилюється, зміна кольору шкіри над випинанням.
Кишкова непрохідністьЗащемлення грижі Неможливість просування кишкового вмісту по кишці через перепону у вигляді защемлення стінок кишки в паховому кільці.Нудота і блювання, відсутність перистальтики кишечника, невідходження газів, запори.
Перитоніт, сепсисГангрена кишкиПриєднання інфекції при защемленні грижі.Вкрай важкий стан, підвищення температури тіла, різкий біль в животі, гнійне запалення органів черевної порожнини.

Профілактика пупкової грижі

Щоб знизити ризики цього захворювання слід дотримуватися таких рекомендацій:

  1. Не забувайте про періодичні медичні огляди, щоб не пропустити захворювання на ранній стадії.
  2. Перестаньте палити. Крім інших загроз для здоров’я, куріння часто викликає хронічний кашель, який може призвести до виникнення або збільшення в розмірах пупкової грижі. Також вчасно лікуйте інші захворювання, що викликаються хронічний кашель.
  3. Підтримуйте здорову вагу. Порадьтеся з лікарем про дієту та фізичні навантаження, що підходять саме для вас.
  4. Уникайте підйому важких предметів, будьте обережні з тяжкостями. Якщо вам потрібно підняти щось важке, завжди згинайте коліна, а не нахиляйтеся на рівних ногах.
  5. Якщо вам вже встановлено діагноз пупкової грижі: носить бандаж та збільште вміст продуктів з високим вмістом клітковини в раціоні харчування. Фрукти, овочі та цільнозернові крупи допоможуть запобігти запори та перенапруження м’язів передньої черевної стінки.

Пам’ятайте! Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим менший об’єм оперативного втручання може знадобитися. Нехтування власним здоров’ям призводить до тяжких ускладнень, що впливають на якість вашого життя.

Діагностика пупкової грижі

Для підтвердження діагнозу часто вистачає опитування та огляду пацієнта, оскільки характерне випинання хірург не сплутає з іншими захворюваннями. Але при необхідності лікар може призначати додаткові лабораторні дослідження та/або методи інструментальної діагностики.

Для діагностики пупкової грижі використовується:

  1. Фізикальне обстеження, в тому числі огляд грижового випинання, пальпація, визначення розмірів грижі, оцінка стану шкіри над випинанням.
  2. Забір аналізів. Дозволяє визначити загальний стан організму пацієнта, можливі супутні захворювання, які впливають на можливість виконання операції. Зазвичай лабораторна діагностика включає загальний аналіз сечі та крові, біохімію крові, коагулограму, RW, тощо..
  3. Інструментальна діагностика. При пупковій грижі основним методом візуалізації вважається УЗД черевної стінки. Дослідження дає можливість визначити причини болю та дискомфорту в животі, підтвердити або спростувати наявність ускладнень (защемлення, запального процесу, тощо). Додатково хірург може призначати УЗД органів черевної порожнини, КТ та МРТ, використовувати інші методи інструментальної діагностики.

Також перед оперативним втручанням обов’язковим є виконання флюорографії й ЕКГ. Крім цього лікар може призначити консультації суміжних фахівців (терапевт, кардіолог), якщо в цьому є необхідність.

Володимир Стрішенець

Сертифікований лапароскопічний та пластичний хірург

Робочі години

Понеділок - П'ятниця:
8.00 - 20.00
Субота - Неділя:
8.00 - 18.00

Контакти

Телефон: +38 (097) 1385880Дзвоніть в будь який часЩе контакти