Диафрагмальні грижі

Діафрагмальні грижі

Діафрагмальна грижа – це випинання внутрішніх органів з черевної порожнини в грудну через отвори у діафрагмі. Вони поділяються на грижі власне діафрагми та грижі природних отворів діафрагми.

Діафрагма — це непарний сплощений м’яз, який розмежовує грудну та черевну порожнини. Через стравохідний отвір діафрагми стравохід проходить з грудної клітини в черевну порожнину.

У 95 % випадків зустрічаються грижі стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). У свою чергу, серед усіх ГСОД майже завжди виникають аксіальні грижі (або ковзні), коли в грудну порожнину переміщається стравохідно-шлункове з’єднання з кардіальною частиною шлунка.

Невелика ГСОД зазвичай не викликає проблем. Ви навіть можете не знати про те, що маєте таке захворювання, до тих пір, поки ваш лікар не виявить його під час діагностики якоїсь іншої хвороби. Але велика діафрагмальна грижа може викликати неприємні симптоми, що можуть впливати на ваше звичне життя, та зазвичай потребує планового оперативного втручання.

Симптоми діафрагмальної грижі

Більшість малих гриж СОД не викликають яких-небудь симптомів. Але більш великі грижі можуть спровокувати:

  • печію;
  • регургітацію (закидання) їжі або рідини в ротову порожнину;
  • зворотне потрапляння шлункової кислоти в стравохід (кислотний рефлюкс);
  • утруднене ковтання;
  • біль у грудях або в животі;
  • задишку;
  • блювоту кров’ю або появу чорного калу, що може вказувати на шлунково-кишкові кровотечі.

Коли звернутися до лікаря? Зверніться до фахівця, якщо у вас є стійкі ознаки ГСОД або симптоми, які вас турбують.

Причини діафрагмальної грижі

Грижа СОД виникає, коли ослаблена м’язова тканина дозволяє вашому шлунку випинатися через діафрагму. Не завжди присутні явні причини, чому це відбувається. Але до грижі СОД можуть призвести такі фактори:

  • вікові зміни діафрагми;
  • травми СОД, наприклад, після травмування або певних видів операцій;
  • вагітність з великою перервою у часі між першими пологами;.
  • стійкий і інтенсивний тиск на навколишні м’язи, наприклад, під час кашлю, блювання, напруження під час дефекації, фізичних вправ або підняття важких предметів.

 Грижа СОД найчастіше зустрічається у людей, які мають надмірну вагу тіла, або старше 50 років.

Можливі ускладнення ГСОД:

  • рефлюкс-езофагіт;
  • виразки стравоходу або шлунка;
  • стравохідні або шлункові кровотечі;
  • рубцеве стенозування стравоходу;
  • перфорації стравоходу;
  • рефлекторні стенокардії;
  • зростання вірогідності розвитку раку стравоходу.

Але найтиповішим ускладненням діафрагмальної грижі є защемлення. Симптомами защемлення ГСОД виступає інтенсивний біль за грудиною, що має різкий початок, відчуття стискання та стороннього тіла за грудниною, нудота та блювання, задишка, серцебиття, зниження тиску, втрата свідомості, порушення ковтання та проходження їжі по стравоходу, звуження стравоходу. Також можливе виникнення типової картини гострої кишкової непрохідності.

Діагностика діафрагмальної грижі

Найчастіше діагноз ГСОД встановлюється випадково, коли пацієнти звертаються з симптомами печії чи болю за грудиною. Ефективна діагностика у цьому разі така:

  1. Рентгенографія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Вода виконується для виявлення захворювання та розмірів грижі. До рентгенографії пацієнт приймає внутрішньо контрастну рідину, після цього виконується контрастний знімок. Контраст допомагає краще побачити патологію стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки.
  2. ФЕГДС. Крім виявлення захворювання та розмірів грижі процедура допомагає зрозуміти стан слизової оболонки стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки. В ході процедурі ваш лікар вставляє в горло тонку гнучку трубку, оснащену світлом і камерою (ендоскоп), щоб оглянути внутрішню частину стравоходу і шлунка та перевірити наявність запалення.
  3. Комп’ютерна томографія. Ще один інформативний метод виявлення ГСОД. Його суть полягає в тому, що за допомогою рентгенівського випромінювання і комп’ютерної обробки формуються зображення внутрішніх органів і тканин людського тіла.
  4. Лабораторна діагностика. Вона допомагає визначити загальний стан організму пацієнта, можливі супутні захворювання, що впливають на можливість операції. Зазвичай виконується ЗАС та ЗАК, коагулограма, біохімічний аналіз крові, додаткові аналізи.

Також перед оперативним втручанням при грижі СОД обов’язковим є виконання флюорографії та електрокардіограми. Ще лікар може призначити консультації суміжних спеціалістів (терапевт, кардіолог), якщо в цьому є потреба.

Рекомендації щодо профілактики діафрагмальної грижі

Внесення декількох змін у спосіб життя може допомогти контролювати симптоми, спричинені грижею СОД:

  • їжте частіше, але меншими порціями, це допоможе знизити ризик діафрагмальної грижі;
  • уникайте продуктів, які викликають печію, таких як жирна або смажена їжа, томатний соус, алкоголь, шоколад, м’ята, часник, цибуля та кофеїн;
  • їжте як мінімум за дві-три години до сну;
  • уникайте положення лежачи відразу після їжі;
  • підтримуйте здорову вагу;
  • перестаньте палити;
  • підніміть головний кінець свого ліжка на 15 сантиметрів.

Лікування діафрагмальної грижі

Більшість ГСОД не мають ніяких проявів і людина навіть не здогадується про її існування. Якщо жодних симптомів не виявлено, то потреби в хірургічному лікуванні ще немає.

Якщо у вас з’являються такі симптоми, як періодична печія, утруднене ковтання, біль в грудях або животі, задишка, то зверніться за консультацією до хірурга. Можливо вам знадобиться хірургічне втручання.

Зазвичай хірургічне лікування проводиться методом малоінвазивного втручання, таким, як лапароскопічна крурофія з фундоплікацією по Ніссену. Під час оперативного втручання виконуються невеликі розрізи (3-4) в черевній стінці, куди вводяться лапароскоп і медичні інструменти. З допомогою лапароскопа хірург слідкує за ходом операції на моніторі.

Хірургічне втручання переслідує наступні завдання:

  1. Усунення (вправлення) грижі стравохідного отвору діафрагми.
  2. Фіксація нижнього сфінктера стравоходу в черевній порожнині, що дозволить йому виконувати свою функцію при позитивному внутрішньочеревному тиску.
  3. Звуження відстані між ніжками діафрагми навколо нижнього сфінктера стравоходу і шлунку, що сприятиме їх утриманню в черевній порожнині, діючи на зразок замикального клапана.
  4. Збільшення протяжності нижнього сфінктера стравоходу.
  5. Збільшення тиску нижнього сфінктера стравоходу у спокої.

 Після операції швидко відновлюється нормальне самопочуття. Вас більше не турбуватимуть неприємні симптоми діафрагмальної грижі, а післяопераційні рубці будуть практично не помітними. Тому не зволікайте і звертайтеся за консультацією до хірурга.

Володимир Стрішенець

Сертифікований лапароскопічний та пластичний хірург

Робочі години

Понеділок - П'ятниця:
8.00 - 20.00
Субота - Неділя:
8.00 - 18.00

Контакти

Телефон: +38 (097) 1385880Дзвоніть в будь який часЩе контакти